ПРОБУВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Пробувати, ва́ю, єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати. Мет. 349. Пробувати, бую, єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Гн. І. 83. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує. Мет. 41. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 458.